МИРОНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ВІДДІЛ ОСВІТИ
ОПИС ДОСВІДУ
КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
РОСАВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ
ШКОЛИ
I-IIIСТУПЕНІВ
ГОЛОСНОЇ ТЕТЯНИ ІВАНІВНИ
Зміст
1. Вступ
2.Актуальність
вивчення педагогічної проблеми у вихованні
3.Цілі моєї
виховної діяльності
4. Головні
задачі виховної роботи
5. Сучасні форми та методи виховної роботи :
6. Основні
напрямки моєї виховної роботи :
а) ціннісне ставлення вихованців до себе;
б) ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
в)
ціннісне ставлення до праці;
г) ціннісне ставлення до
природи;
д)
ціннісне ставлення до культури і
мистецтва;
е) ціннісне ставлення особистості до суспільства
і держави.
7. Висновок
Вступ
Класний керівник - стрижень виховного процесу.
Він є ниткою, яка зв’язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника,
батьків,громадськість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог ,і
педагог-організатор.
Класний керівник повинен мати мудрість
учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.
Дуже важливо зробити так, щоб час, прожитий
дітьми у стінах рідної школи, залишився в пам'яті яскравим, насиченим подіями,
радісними відкриттями.
І
саме від класного керівника,який підіймається з дітьми по сходинках зростання,
залежить те,які вони виростуть.
Я,
Голосна Тетяна Іванівна, вчитель математики
і фізики Росавської загальноосвітньої школи I-III ступенів із 22-річним педагогічним стажем, та 20-тирічним
стажем класного керівника, наразі є класним керівником 11 класу. Це буде вже мій третій випуск. У попередніх
випусках були діти нагороджені «
срібною» медаллю, більшість випускників
добре закінчили навчальні заклади, працевлаштовані. Приємно чути тільки добрі
новини від вихованців минулих літ та доброзичливі, схвальні відгуки оточуючих.
І це є підтвердженням ефективності обраної мною виховної системи.
Основне
призначення класного керівника, на мою думку, - це максимальний розвиток кожної
дитини, збереження його неповторної особистості, розкриття потенційних
талантів.
Актуальність вивчення педагогічної проблеми у вихованні
В умовах змін у соціальному
,економічному та політичному житті нашої держави постала проблема кардинальної
перебудови у сфері виховання,мета якого формувати конкурентоспроможну творчу
особистість,здатну до самовизначення,самореалізації та самовдосконалення.
Виховання учнів у сучасній школі
здійснюється шляхом створення необхідних умов ,за яких може розвинутись
активний громадянин сучасного суспільства,що добре знає себе, здатен правильно
використовувати власний потенціал,здатен
досягти успіху.
Головне в інноваційному навчанні - розвиток здібностей на основі освіти
і самоосвіти . Звідси мети виховання: спрямованість всієї позаурочної роботи на
задоволення інтересів особи, на базі пізнання особливостей, потреб і
можливостей людини.(Меморандум міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО.)
Я вважаю, що відсутність у частини молоді навичок
конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності
найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових
ситуацій, неадекватної соціальної поведінки.
Процес становлення
незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом
європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в
суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі
загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя
українського народу. Тому особисто мені зрозуміла мета сучасного освітнього
процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з
різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально
розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним
впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.(Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011)
Успішність виховання школярів великою
мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими
моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями,
здатністю отримувати додаткові знання, необхідні для практичної діяльності.
Цілі моєї виховної діяльності:
Виховування та розвиток вільної, талановитої, фізично здорової
особистості, збагаченої науковими знаннями, яка
готова до творчої праці та моральної, етичної поведінки у суспільстві.
Головні задачі виховної роботи:
-
здійснення
спостереження за особистим розвитком дитини, сприяння створенню оптимальних
умов для формування його особистості, морального та духовного розвитку;
-
організація
співпраці усіх виховуючих дорослих;
-
виховання
доброго відношення до життя, до оточуючих, уміння знаходити у ньому радість та
бажання творити добро;
-
створювати
умови для збереження та зміцнення здоров’я;
-
допомагати
учням та їх батькам знаходити шлях до серця один одного, не губити душевний контакт та віру у близьких людей;
-
стимулювати
зацікавленість до розвитку творчих,інтелектуальних та фізичних можливостей та
здібностей у кожному вихованці.
Сучасні
форми та методи виховної роботи
Я
використовую сучасні форми роботи
класного керівника,які дійсно мають
позитивний вплив на виховний процес:
-
Колективні форми:
поїздки у музеї, храми, історичні місця,
суспільно вагомі проекти ( зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
воїнами-інтернаціоналістами,воїнами-учасниками АТО), професійно-орієнтовні
семінари-зустрічі з працівниками Миронівського районного Центру зайнятості,
художньо-естетична діяльність(конкурси малюнків,
газет),участь у шкільних та районних
конкурсах, класних та шкільних святах,
спортивних змаганнях,
колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація,
усний журнал та інше), ,виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу,
колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант.
-
Активні та групові форми:
диспути, моніторингові практикуми, інтелектуальні ігри (шкільна команда
«знавців»), тренінги, «мозковий штурм».
-
Індивідуальні форми:
бесіди, консультації, самотестування,
зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди
з вчителями - предметниками.
Основні вимоги до створення виховного простору:
- здатність
враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно
творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та
посилюючи позитивні;
- діяти
у співпраці з сім'єю, громадськістю;
- залучення
дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем,
формувати досвід громадянської поведінки;
- розвиток
творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;
- спонукання
школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному
суспільстві;
- життєтворчість
як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити
колективні та міжособистісні взаємини;
- педагогічна
культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність,
інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;
- педагогічний
захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в
індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності
та безпеки;
- самореалізація
людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.
(Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011)
Основні напрямки моєї виховної
роботи
1.
Ціннісне ставлення вихованців до себе.
Виховними досягненнями цього
напрямку є
- виховання самоповаги;
- формування емоційної культури;
- навичок самотворення,
життєтворення;
- стремління до ідеалу.
"Пізнай себе-і ти пізнаєш
світ", "Ким бути і яким бути", "Світ моїх
захоплень", "Фізична краса не
постійна, а духовна – вічна” , "Бережи честь змолоду",
"Як
стати лідером?",
Успішна людина. Яка вона?" .
2.
Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.
Метою є засвоєння сімейних,
родинних та суспільних цінностей:
- здоров’я – найвища
цінність;
- ціннісне ставлення до оточуючих людей;
- культура спілкування і мовленнєвий етикет;
- повага до батьків, сім’ї, родини;
- цінність здорового способу життя;
-
формувати навички співжиття у колективі;
-
готовність нести відповідальність за свої вчинки.
Велике
значення я надаю роботі з батьками. Безперечно, клас не є родиною, але своєю
життєдіяльністю він наблизився до родинного середовища,де дитину
цінують,турбуються про її духовне здоров’я, утверджують добро, милосердя, любов. Я намагаюсь проводити роботу з батьками у
різній формі - це батьківські збори: це і батьківські лекторії, і тематичні консультації, і анкетування, зустрічі
з вчителями – предметниками, обговорюємо проблемні ситуації. Батьки класу
зацікавлені у вихованні духовності дитини,тому мої сили потроюються. Співпраця
з батьками дає гарні результати. Сполучною ланкою між школою і всіма батьками
класу є батьківський актив, який активно допомагає мені в організації дозвілля
дітей, в ремонті, беруть участь у всіх організаційних питаннях.
3.
Ціннісне ставлення до праці.
Під
пильним наглядом класного керівника учні роблять перші кроки на шляху до професійного самовизначення:
- активно-позитивне ставлення до праці;
- значущість суспільнокорисної праці;
- уявлення про сучасний ринок праці.
Цими кроками
є участь у чергуванні по класу та по школі, операції «Подаруй книзі нове життя»,
«Збережи меблі», трудові десанти (прибирання та благоустрій пришкільної території, класної кімнати). Мною
проводяться бесіди на класних
годинах: «Працюємо разом, радіємо разом», , «Професій тисячі. Як вибрати свою?».
На формування
правильного усвідомленого вибору професії позитивно впливають екскурсії на
підприємства, зустрічі з представниками різних професій.
Відіграють велику роль в
професійній орієнтації спільні з
працівниками Районного Центру
зайнятості щорічні
семінари - практикуми "Твій вибір " та "Ярмарок професій".
Виховними досягненнями цього
напрямку я вважаю:
-
ощадливе використання енергоносіїв;
-
формування
екологічної культури;
-
навички
безпечної поведінки в природі;
-
потреба
в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
-
навички
життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
5.
Ціннісне ставлення до культури і
мистецтва.
При роботі з цим напрямком я намагаюсь сформувати у учнів потреби у спілкуванні з
мистецтвом, як з основою
естетичного виховання і художнього
сприйняття дійсності.
-
пізнавального інтересу до мистецтва;
-
художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення
та поведінки. Випуск тематичних
стінгазет до шкільних та народних свят.
6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Воно виражається у сформованості потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатств українського народу:
-
відповідальності,
як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;
-
розуміння
особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;
-
громадянської життєвої позиції, участь в
учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
-
власної віри
у духовні сили народу, його майбутнє;
-
усвідомлення
себе патріотом і громадянином України;
-
потреби у полікультурному спілкуванні на
основі взаєморозуміння та поваги.
Особлива увага надається мною
при розкритті теми великого подвигу громадян України у часи Другої Світової війни.
Дуже зворушливо та з розумінням трагічності періоду в історії пройшла виховна година «Українаː рік 33».
Цікаво проходять тематичні години спілкування на акруальні теми «Державні символи України», «Україна-європейська держава», « Видатні вчені України», « 6 грудня- День збройних сил України», «Ми-єдиний народ».
Висновок
Я вважаю,що я - щасливий класний керівник,бо мої колишні учні –чесні, справедливі,
доброзичливі, прекрасні люди і професійні фахівці.
Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі. Вірю,що мої учні несуть у собі і частинку моєї праці,помножуючи у світі все те добре, що я так терпляче вирощувала в їхніх серцях.
Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі. Вірю,що мої учні несуть у собі і частинку моєї праці,помножуючи у світі все те добре, що я так терпляче вирощувала в їхніх серцях.
І закінчити свій опис досвіду хочу словами Оскара Уальдаː « Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими».
Немає коментарів:
Дописати коментар